Сьогодні вихованці гуртка авіа- та ракетомоделювання під керівництвом Ольги Косило продовжили захищати свої проєкти. Кожна робота — це власні ідеї, дослідження, конструкторські рішення та цікаві відкриття.

Андрій Савосюк представив проєкт «Чорна скринька — голос літака». Окрім теоретичного дослідження, Андрій розробив власне бачення чорної скриньки майбутнього. Він розповів, які можливості варто передбачити в такому пристрої, та продемонстрував свою розробку учасникам і членам журі.

Денис Громов підготував проєкт «Чернівецький аеропорт: від минулого до майбутнього». У своїй роботі він поєднав дослідження історії аеропорту з поглядом на його можливий розвиток, а також сконструював власну модель.

Євген Бордіян представив макет першого штучного супутника Землі. Він ґрунтовно захистив свою роботу та пояснив, чому запуск цього супутника став настільки важливою подією для розвитку космонавтики й чому його значення відчувається й сьогодні.

А в старшій віковій групі наш гурток представляла Анастасія Береза з проєктом «Гайдемарі Стефанишин-Пайпер та Леонід Каденюк: два космічні шляхи — одна українська спадщина».

Це дослідження про двох людей, чиї життєві шляхи пов’язані з космосом, і про особливу історію їхнього знайомства. Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — американська астронавтка українського походження, про яку в Україні знають значно менше, ніж вона заслуговує. Вона була людиною, якій Леонід Каденюк довірив психологічний супровід своєї родини на випадок катастрофи під час його космічної місії. На щастя, цього не сталося, але знайомство переросло в дружбу.

Анастасія опрацювала чимало українських та іноземних джерел, намагаючись віднайти більше інформації про цю історію. Та матеріалів виявилося недостатньо. Тоді Ольга Ігорівна Косило порадила спробувати знайти Гайдемарі в соціальних мережах.

І це вдалося!

Настя написала астронавтці листа, розповіла про своє дослідження та попросила відповісти на кілька запитань. Гайдемарі відгукнулася: «Запитуйте!»

Минуло трохи більше доби, тож відповідей поки немає. Але сама можливість поспілкуватися безпосередньо з людиною, про яку ти пишеш дослідницьку роботу, — це вже надзвичайний досвід і, можливо, початок нового етапу дослідження. Чекаємо на продовження цієї історії!

Пишаємося нашими вихованцями, які вчаться досліджувати, конструювати, ставити запитання та самостійно шукати відповіді.

А завтра своїм проєктом поділиться ще один вихованець гуртка — Платон Тулик. Тож «Мирний космос» триває!

Величезна подяка керівнику, батькам і дітям